Що таке бруксизм?
Бруксизм — це повторювана активність щелепних м’язів, яка характеризується скреготом зубів та/або стисканням чи висуванням вперед нижньої щелепи.
Найчастіше виникає уві сні. Бруксизм уві сні у дорослих і дітей, що може проявлятись під час бадьорості — циркадний фенотип, що зазвичай асоціюється з порушеннями нейророзвитку, такими як синдром Ретта.
Поширеність
Зустрічається приблизно у 15-40% дітей та 8-10% дорослих. Перші прояви можуть бути уже при появі перших зубів, згодом поширеність зростає до 30% до шестирічного віку. У молодому віці досягає піку у 12% і знижується до 2-4% у віці 60 років. У чоловіків та жінок зустрічається з однаковою частотою.
Фактори ризику
Найчастіше поєднується з іншими порушеннями сну, зокрема парасомніями, тривожністю та іншими неврологічними та психіатричними захворюваннями:
Коморбідні порушення сну
- Парасомнії (говоріння уві сні, лунатизм, енурез)
- Обструктивне апное сну
Вживання лікарських препаратів та інших речовин
- Антипсихотичні препарати
- Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну
- Інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну
- Інгібітори зворотного захоплення норадреналіну-дофаміну
- Амфетаміни
- Кокаїн
- Екстазі
Неврологічні захворювання
- Синдром Ретта
- Синдром Дауна
- Дитячий церебральний параліч
- Розлади аутистичного спектру
- Краніально-цервікальна дистонія
- Хвороба Альцгеймера на пізніх стадіях
- Хвороба Гантінгтона
- Множинна системна атрофія
- Тяжка черепно-мозкова травма
Психіатричні порушення
- Тривога
- Психотичні розлади
Інші захворювання
- Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
- Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба
- Збільшені мигдалики та аденоїдна тканина
- Сімейний анамнез
Патофізіологія
Найімовірніше є центрально-опосередкованим феноменом, який пов’язаний з мікрозбудженнями під час сну тривалістю 3-15 секунд та активацією вегетативної нервової системи. За кілька секунд до події з’являється висока частота на ЕЕГ, збільшується частота серцевих скорочень, підвищується тонус м’язів щелепи та ротоглотки, збільшуються дихальні зусилля та потік повітря через ніс. Після цього у м’язах щелепи відбувається збільшення ритмічної жувальної м’язової активності до такого рівня, що виникає скрегіт зубами.
У деяких випадках це може виконувати функцію покращення прохідності дихальних шляхів під час сну.
Скреготіння зубами: причини і клінічні прояви
Ритмічні скорочення жувальних м’язів під час сну
Багато пацієнтів не знають про ці епізоди, але батьки/опікуни або партнери по ліжку можуть скаржитися на клацання або скрегіт зубами. Частота виникнення коливається від ночі до ночі та від тижня до тижня. Деякі пацієнти повідомляють, що симптоми посилюються при збільшенні рівня стресу та тривожності.
Ранковий головний біль, біль у щелепі та клацання у скронево-нижньощелепних суглобах
Це пов’язано з тим, що сила стискання та скреготіння зубами перевищує зусилля під час максимального довільного відкушування чи жування.
Пошкодження, підвищена температурна чутливість, гіперрухливість зубів та потреба їх реставрації
Стирання зубів спостерігається на поверхнях, що контактують під час жування чи кусання. Однак, наявність лише цього симптому не є специфічним для діагнозу.
У важких випадках виникає пошкодження м’яких тканин ротової порожнини (язик, зуби, щоки), переломи та гіпермобільності зубів, зміни прикусу, труднощі під час жування, біль та спазм м’язів, біль та порушення функції скронево-нижньощелепного суглоба, біль голови та шиї.
Перебіг захворювання зазвичай є доброякісним. Хоча, бруксизм, що починається в дитинстві, часто зберігається і в дорослому віці, епізоди можуть виникати рідко, часто залишається безсимптомним протягом більшої частини життя, а поширеність зменшується з віком. Деякі люди повідомляють про періодичне погіршення симптомів у зв’язку зі стресом або тривогою.
Діагностика
Скреготіння зубами уві сні — це клінічний діагноз, який у більшості випадків встановлюється на підставі анамнезу скреготу зубами під час сну і підтверджується батьками/вихователями або партнерами по ліжку.
У дітей стирання зубів не є основною ознакою бруксизму і не є необхідним для встановлення діагнозу.
Формальні критерії скреготіння зубами уві сні
Скреготіння зубами уві сні, згідно з Міжнародною класифікацією розладів сну, третє видання (ICSD-3), включають наступне:
1. Наявність повторюваної активності щелепних м’язів, що характеризується скреготом або стисканням зубів уві сні;
2. Наявність одного або більше з наступних клінічних симптомів або ознак, що узгоджуються і скаргами на скрегіт або стискання зубів під час сну:
– Підвищене стирання зубів;
– Транзиторний ранковий біль або втома м’язів щелепи, або скроневий головний біль.
Слід зазначити, що ні стирання зубів, ні скронево-нижньощелепний дискомфорт в ізольованому вигляді не є специфічними для бруксизму.
Полісомнографія
Полісомнографія не є обов’язковою для встановлення діагнозу. Але вона використовується для диференційної діагностики (коли є сумніви щодо того, чи є описані події дійсно бруксизмом, а не іншими орофаціальними рухами під час сну), а також коли в анамнезі є дані про супутні розлади сну, які можуть посилювати його прояви. Дослідження не є високочутливим (остаточним), оскільки частота епізодів варіюється від ночі до ночі.
Диференційна діагностика
Орофаціальні рухи
Ряд нормальних і патологічних орофаціальних рухів під час сну іноді можна сплутати з бруксизмом, включаючи міоклонус обличчя, жувальні рухи, ковтання, розмови уві сні, експіраторні стогони (кататренію), інші парасомнії та рідко — нічні судоми.
Опису чи запису рухів і звуків, зробленого партнером по ліжку або батьками, часто достатньо, щоб відрізнити ці альтернативні діагнози, оскільки звуки скреготу зубами, пов’язані з бруксизмом, надзвичайно гучні і виразні і не є характерними для інших орофаціальних рухів.
Іктальний бруксизм рідко поєднується із скронево-лобними судомами і у таких випадках зазвичай присутні додаткові ознаки: наприклад, відчуття підйому в епігастрії, дежавю, змінена свідомість, а також поява симптомів як вдень так і вночі.
Пошук причини зношування зубів
Стоматологам дуже складно чи навіть неможливо відрізнити зношування зубів пов’язане із бруксизмом від інших причин лише за допомогою огляду.
Пацієнтів розпитують про фактори ризику стирання зубів, включаючи хімічну ерозію, пов’язану з дієтою (наприклад, безалкогольні напої), гастро-езофагеальний рефлюксом, нервовою булімією або ксеростомією; абразію (стирання, спричинене жуванням абразивних речовин); нормальне вікове стирання зубів.
Інші причини болю та відчуття втоми щелепи
Хоча наявність ранкового болю або відчутя втоми у м’язах, зубах і скронях є частиною діагностичних критеріїв бруксизму, цих симптомів самих по собі недостатньо для встановленя діагнозу.
Альтернативні причини зазвичай можна відрізнити на основі відсутності скарг на скрегіт зубами, відсутності стирання зубів та відсутності критеріїв за результатами полісомнографії.
Як лікувати бруксизм?
Більшість пацієнтів не потребують специфічного лікування. Періодичні епізоди бруксизму є поширеним явищем, зокрема у дітей і часто безсимптомні.
Гігієна сну
Усім пацієнтам рекомендується навчання та консультування з питань гігієни сну та інші поведінкові втручання (використання різноманітних технік релаксації, йога), оскільки бруксизм, як правило, виникає у зв’язку зі збудженням уві сні.
Фармакотерапія
Епізоди, пов’язані із вживанням препаратів можуть зникнути після корекції їх дози, відміни препарату чи зміни його на альтернативний.
Слід регулярно відвідувати стоматолога для контролю стирання зубів та ранніх втручаннь за потреби. Надмірно зношені зуби можуть вимагати реставрації.
Оральні пристрої для захисту зубів
Пацієнтам з частими проявами чи наявним надмірним стиранням зубів, стоматолог може встановити оральний пристрій, який накриває верхні або нижні зуби, щоб захистити їх від пошкодження та зменшити скреготіння.
Вони поділяються на дві категорії: оклюзійні (прикусні) шини (капи) та пристрої для висування нижньої щелепи.
Оклюзійні шини (капи)
Є найбільш поширеними. Їх основна мета — захистити зуби від пошкоджень під час епізодів бруксизму. Вони повинні періодично оглядатися стоматологом, оскільки з часом можуть зношуватися або пошкоджуватися. У дітей також використовують м’які оклюзійні шини, які можна адаптувати до прикусу, який динамічно змінюється.
Пристрої для висування нижньої щелепи
Менш зручні у використанні і застосовуються для лікування бруксизма, пов’язаного з апное сну.
Оральні пристрої не можна використовувати або слід використовувати з обережністю у пацієнтів з епілепсією, оскільки теоретично вони можуть спричинити обструкцію дихальних шляхів під час генералізованих судомних нападів.
Медикаментозне лікування
Розглядається лише у найважчих випадках, коли симптоми не зменшуються незважаючи на застосування вищеописаних заходів.
Дані про ефективність ін’єкцій ботулотоксину типу А у скроневий та жувальний м’язи, обмежені та потребують подальших досліджень.
Бруксизм під час неспання
Ведення неврологічних пацієнтів, у яких бруксизм може бути домінуючою ознакою, є індивідуальним. Використання оклюзійної шини допомагає зменшити стрирання зубів.